Посібник

Як наблизити запис екрана на Mac

На телефоні чи в невеликому вбудованому плеєрі запис усього екрана робить кнопки й текст замалими, щоб їх прочитати. Наближення до важливої частини це виправляє. Наближати можна під час запису або додати наближення потім — і друге значно легше зробити добре. Ось як обидва варіанти працюють на Mac і чого коштує кожен із них.

Оновлено 6 хв читанняАвтор: Omar Khaled

Наближення 1,6× наводиться вручну в редакторі Shotnix: цільова рамка поверх перегляду й блоки наближень на шкалі часу
Наближення — це блоки на шкалі часу. Вони можуть стежити за курсором, або ж перетягніть рамку, щоб навести наближення вручну.

Коротко

  • Під час запису: збільште вміст у самому джерелі (⌘+ у більшості програм або параметр дисплея з більшим текстом) чи скористайтеся функцією масштабу з розділу «Доступність» у macOS. Спершу перевірте її, бо не кожен запис її підхоплює.
  • Після запису, вбудованими засобами: iMovie наближає ефектом Кена Бернса, по одному уривку за раз. Для одного-двох наближень це підійде.
  • Після запису, автоматично: Shotnix ставить наближення на кожну серію клацань, щойно відкривається запис, і кожне наближення може стежити за курсором або бути наведеним вручну.

Наближати під час запису чи після?

Наближення наживо — це дві роботи одночасно: демо й операторська робота. Кожне наближення стає остаточним тієї ж миті, а невдало розраховане означає новий дубль. Наближення після запису дають змогу поставити кожне саме там, де воно допомагає, а потім змінити або відмінити його. Для всього, що ви публікуватимете, записуйте повний кадр, а наближайте під час монтажу.

Спосіб 1: збільште вміст перед записом

  • Масштабуйте програму: натискайте ⌘+ (у браузерах і багатьох програмах це команда збільшення в меню «Перегляд»), доки текст не читатиметься легко й на маленькому екрані.
  • Змініть масштаб дисплея: відкрийте «Системні параметри» → «Дисплеї» й виберіть роздільність ближче до «Більший текст». Збільшиться все, зокрема й смуга меню.
  • Записуйте менше: знімайте лише вікно чи область, яку показуєте, а не весь дисплей, щоб вона заповнювала більшу частину кадру. Дуже маленькі області стають розмитими, якщо експортувати їх у великому розмірі.

Примітка. Під час відео це не рухається, але розв’язує ту саму проблему, і таке збільшення записує будь-яка програма.

Спосіб 2: масштаб із розділу «Доступність» під час запису

  1. Відкрийте «Системні параметри» → «Доступність» → «Масштаб» і ввімкніть «Масштабувати комбінаціями клавіш». Параметр «Масштабувати жестами прокручування з клавішами-модифікаторами» (типово — Control) теж зручний.
  2. Для «Стиль масштабування» залиште «Повноекранний режим».
  3. Почніть запис, наприклад через ⌘⇧5 → «Записати весь екран».
  4. Натискайте ⌥⌘+, щоб наблизити, і ⌥⌘−, щоб віддалити, або прокручуйте, утримуючи Control. ⌥⌘8 вмикає й вимикає масштабування.
  5. Зупиніть запис і перегляньте його, перш ніж на це покладатися.

Примітка. Залежно від версії macOS і програми для запису файл може показувати звичайний, ненаближений екран, хоча ви бачили збільшений вигляд, тож спершу перевірте на короткому ролику. Якщо ж наближення записується, кожен рух остаточний і прив’язаний до вашої руки, а збільшена область рухається разом із вказівником.

Спосіб 3: наближення після запису в iMovie

  1. Додайте запис у проєкт iMovie й виберіть його на монтажній лінійці.
  2. Поставте бігунок там, де має початися наближення, і натисніть ⌘B («Змінити» → «Розділити уривок»). Розділіть уривок ще раз там, де наближення має закінчитися. Ефект Кена Бернса завжди охоплює весь уривок, тож кожному наближенню потрібен власний уривок.
  3. Виберіть уривок, клацніть кнопку «Обтинання» над переглядачем, а потім — «Кен Бернс».
  4. Задайте для рамки «Початок» увесь кадр, а рамку «Кінець» розмістіть навколо деталі й натисніть «Застосувати».
  5. Щоб затриматися й віддалитися назад, розділіть і наступний фрагмент: для затримки застосуйте «Обітнути до заповнення» з тим самим кадруванням, а потім «Кен Бернс», помінявши місцями рамки «Початок» і «Кінець».

Примітка. iMovie не вміє стежити за курсором, а на око підганяти кадрування між уривками морочливо, тож на кожне наближення закладайте кілька хвилин. Final Cut Pro робить те саме за допомогою ключових кадрів — з більшим контролем і більшим обсягом роботи.

Спосіб 4: автоматичні наближення в Shotnix

Shotnix записує рухи курсора й клацання як дані поруч із відео. Коли свіжий запис відкривається в редакторі, «Автонаближення» вже поставило наближення на кожну серію клацань, розраховане так, щоб кадр наблизився якраз перед клацанням. Близькі наближення зливаються в одне плавне панорамування, а не віддаляються й наближаються знову.

  1. Записуйте в Shotnix. Не вимикайте «Редагований курсор» (типово ввімкнений: «Параметри» → «Запис»), щоб курсор перемальовувався в редакторі.
  2. Натисніть «Редагувати відео». Наближення стоять блоками на доріжці «Масштаб».
  3. Перегляньте запис. Перетягніть блок, щоб перемістити його, потягніть за край, щоб змінити тривалість, і виберіть рівень: шаблони від 1,5× до 3×, максимум 4×, або клавіші від 1 до 5.
  4. Щоб додати наближення будь-де, клацніть доріжку «Масштаб» або натисніть Z на покажчику відтворення.
  5. Виберіть наближення, щоб задати його кадрування. «Стежити за курсором» тримає курсор у кадрі й плавно рухається за ним. «Навести вручну» дає змогу перетягнути цільову рамку в перегляді.
  6. У вкладці «Масштаб» задайте «Рух»: «Повільно», «Плавно», «Швидко» або «Миттєво», за бажання додайте розмиття руху й експортуйте.

Автонаближення в Shotnix →

Стежити за курсором чи наводити вручну?

  • Стеження за курсором пасує до роботи, що переміщується екраном: заповнення форми, перетягування між панелями, прохід меню. Кадр плавно рухається за курсором, а не стрибає до нього.
  • Ручне наведення пасує до нерухомої цілі: графіка, значення параметра, рядка коду чи результату, на якому ви хочете затриматися, поки говорите.
  • Поєднуйте їх як завгодно. Запускайте «Автонаближення» повторно будь-коли — наближення, які ви поставили вручну, залишаться.

Поради, щоб наближення справді допомагали

  • Одна ідея — одне наближення. Наблизьте на важливому клацанні, затримайтеся, поки з’явиться результат, і віддаліть.
  • Не перестарайтеся з рівнями. Для більшості інтерфейсів добре читається 1,5–2×; 3× і більше залиште для дрібних деталей.
  • Записуйте в повній роздільності. Наближення збільшує записані пікселі. На дисплеї Retina запис має вдвічі більшу ширину й висоту в пікселях, ніж ви бачите, тому наближення 2× зазвичай лишається чітким навіть в експорті 1080p.
  • Подбайте про чистий курсор. Shotnix перемальовує курсор із даних, тож він лишається чітким усередині наближення, а згладжування курсора прибирає тремтіння, яке наближення збільшило б.
  • Приберіть камеру з дороги. З увімкненим «Зменшувати під час наближення» бульбашка камери меншає під час наближень.
  • Розмиття стежить за наближеннями. Розмиття лишається на конфіденційній деталі, поки кадр рухається.

Запитання й відповіді

Як наблизити екран під час запису на Mac?

Відкрийте «Системні параметри» → «Доступність» → «Масштаб», увімкніть «Масштабувати комбінаціями клавіш» і під час запису натискайте ⌥⌘+ та ⌥⌘−. Спершу перевірте на короткому ролику, бо не кожен запис фіксує збільшений вигляд. Додавати наближення після запису надійніше, і їх легше виправити.

Чи може iMovie наблизити частину відео?

Так. Виберіть уривок, клацніть кнопку «Обтинання» й застосуйте «Обітнути до заповнення» для статичного наближення або «Кен Бернс» для рухомого. Ефект охоплює весь уривок, тож щоб наблизити один момент, розділіть уривок через ⌘B.

Чи є в QuickTime Player інструмент наближення?

Ні. QuickTime Player може обрізати, розділяти, обертати й віддзеркалювати відео, але не вміє наближати частину кадру.

Що таке автонаближення в записі екрана?

Це наближення, які ставляться за вас залежно від того, що відбувалося в записі. У Shotnix «Автонаближення» читає записані клацання й додає наближення на кожну серію, що з’являється якраз перед клацанням. Запускайте його повторно будь-коли — наближення, поставлені вручну, залишаються.

Чому наближений запис екрана розмитий?

Наближення збільшує записані пікселі. Записуйте в повній роздільності дисплея, для дрібного тексту тримайте наближення близько 2× і не експортуйте в роздільності, вищій за роздільність запису. Shotnix попередить вас перед таким експортом.

Чи можна додати наближення до відео, записаного не в Shotnix?

Так. Відкрийте його в редакторі Shotnix і наводьте наближення вручну. «Автонаближення» й «Стежити за курсором» спираються на дані клацань і курсора, які записує Shotnix, тож працюють із записами Shotnix.

Спробуйте на власному екрані.

Shotnix — безкоштовна програма з відкритим кодом, що працює локально й не додає водяних знаків. Завантажте нотаризовану програму або поставте зірку репозиторію, щоб стежити за новинами.

11,7 МБ · чип Apple (M1 або новіший) · macOS 13+ · нотаризовано Apple · ліцензія MIT